Історія срібла

Срібло відоме людству з найдавніших часів, як дуже пластичний красивий метал із приємним холодним блиском. До того ж, крім естетичної складової здавна вважалося, що срібло має цілющі та магічні властивості.

Вже у Стародавньому Єгипті та Вавилоні люди використовували срібний посуд, прикраси, дзеркала. Вважалося мати столове срібло не лише розкішшю, а й своєрідним оберегом, що оберігає від отруєнь.
У Київській Русі були популярні серед знаті кубки, ковші, страви зі срібла, що почасти візантійським впливом – зі срібного кубка пив князь. Перші срібні сервізи стали з’являтися на Русі на початку 18 століття і дуже швидко набули широкого поширення, вважається, що перший російський самостійний срібний сервіз був викований в 1711 за особистою ініціативою і наказом Петра I, який, як відомо, любив моду на все західне.

У Європі ж столове срібло завоювало своє міцне місце в багатих будинках раніше: вже в 15 столітті процес виготовлення ажурних сервізів був повністю налагоджений. На Русі ідеї підхопили і саме там виник такий вид ювелірного мистецтва як філігрань — малюнок емаллю вгору безпосередньо скані.

У роки правління імператорів Олександра III та Миколи II майстерність фахівців-срібляків досягла свого світанку (Фаберже, Овчинников, Хлєбніков, Курлюков). Вироби, зроблені за їхніми методами, й досі – бажаний подарунок на найвищому рівні.
У радянські часи популярність срібла трохи впала, але з 90-х років подарунки у вигляді ложки для немовлят чи сервізи знову стали бажаними.

Комментарии к записи Історія срібла отключены

Filed under Історія срібла

Comments are closed.